Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи. Це свято нагадує про два народні виступи, які визначили сучасну історію держави, і про війну, у якій українці продовжують відстоювати те саме право на вільний вибір.
Дві революції, одна ідея
Сьогодні Україна зі зброєю в руках захищає те, за що мільйони людей виходили на Майдан: свободу, незалежність і право самостійно обирати своє майбутнє. Повномасштабна війна, розв’язана росією, стала продовженням цієї боротьби. Її найважливішими віхами були Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013–2014 років. Саме на їхню честь 21 листопада в Україні відзначають державне свято.
Помаранчева революція: захист права на чесний вибір
Усе почалося після другого туру президентських виборів 2004 року, який супроводжувався масовими фальсифікаціями. 21 листопада Центральна виборча комісія оголосила попередню перемогу Віктора Януковича. Наступного дня прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка вийшли на масові мирні акції протесту. Їхнім центром став Майдан Незалежності в Києві.
Люди захищали право на чесне волевиявлення, яке намагався узурпувати тодішній проросійський режим за прямого втручання кремля. Під тиском суспільства другий тур призначили повторно, і в ньому переміг Віктор Ющенко. Осінь 2004 року показала, що джерелом влади в Україні є народ. Вже у листопаді 2005 року запровадили День Свободи, а у 2011 році його об’єднали з Днем Соборності.
Революція Гідності: від євроінтеграції до боротьби за права людини
21 листопада 2013 року на Майдані зібралися перші учасники протесту проти рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. За кілька днів акція переросла в масовий Євромайдан.
Переломною стала ніч на 30 листопада, коли студентів та інших учасників протесту жорстоко розігнали. Після цього вимоги змінилися: українці виступили проти свавілля влади, порушення прав людини та згортання демократичних свобод. Так Євромайдан став Революцією Гідності. Її учасники відстоювали не лише європейський напрям розвитку країни, а й людську гідність.
Найтрагічнішими були події 18–20 лютого 2014 року, коли під час протистоянь у центрі Києва загинули десятки протестувальників. Понад 70 загиблих учасників Революції Гідності увійшли в історію як Герої Небесної Сотні. Їхня смерть стала точкою неповернення й показала, що суспільство готове заплатити найвищу ціну за свободу. У ніч на 22 лютого тодішній президент Віктор Янукович залишив Україну.
Від Майдану до фронту
Революція Гідності не завершила боротьбу за європейський вибір України. Скориставшись ослабленням влади, у 2014 році росія розпочала збройну агресію: окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення.
Нині військові захищають державу на фронті, а цивільні в тилу підтримують Сили оборони, допомагають одне одному й долучаються до волонтерських ініціатив. Серед захисників є учасники Майданів, а також покоління, для якого Революція Гідності стала символом права жити у вільній країні. Ця єдність і готовність діяти заради спільного майбутнього стали важливими рисами українського суспільства.
Історія свята
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про встановлення Дня Гідності та Свободи. Його мета – вшанувати громадянську мужність і патріотизм українців, які відстоювали демократичні цінності, права і свободи людини, національні інтереси держави та європейський вибір України.
«Запит на свободу прийнято»
Цьогорічна кампанія, яку ініціював Національний музей Революції Гідності, проходить під гаслом «Запит на свободу прийнято». Воно нагадує, що свобода не здобувається раз і назавжди. Вона вимагає постійної дії, відповідальності та солідарності.

