Тисячолітня традиція українського державотворення
Українська традиція державотворення має тисячолітню історію й бере свій початок від утворення князем Олегом Давньоруської держави у 882 році. Саме в Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, з’явилася перша самоназва нашого народу — «руси», «русичі», «русини». Наша абетка — кирилиця, національний герб — тризуб, а грошова одиниця — гривня. З 1187 року вперше задокументовано слово «Україна».
Не Росія, а саме Україна є повноправним спадкоємцем державної і культурної традиції Київської Русі.
Хрещення Русі — початок європейського цивілізаційного вибору
Найважливішою подією нашої історії стало Хрещення Русі 15 липня 988 року, здійснене київським князем Володимиром Великим. Прийняття християнства:
-
заклало моральні та етичні цінності;
-
стало фундаментом для розвитку освіти й культури;
-
сприяло формуванню національної єдності;
-
започаткувало карбування монети та створення першого кодексу законів.
Цей період подарував нам такі архітектурні шедеври, як Софійський собор і Києво-Печерська лавра. Київська Русь стала однією з наймогутніших держав Європи.
Продовження державницької традиції
Давньоруська державна традиція продовжувалася у:
-
Галицько-Волинському князівстві;
-
Великому князівстві Литовському (Литовська Русь).
У XVI–XVIII століттях козацтво стало провідником державницької ідеї. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького привела до створення Української козацької держави, що мала всі ознаки суверенітету. Попри її розподіл між Московією та Річчю Посполитою, автономні елементи українці зберегли до кінця XVIII ст.
Відродження державності у XIX–XX століттях
Попри утиски, кріпацтво, русифікацію й втрату Січі, український народ не втратив прагнення до самостійності. XIX століття — період національного відродження, який заклав ідеологічний фундамент майбутніх визвольних змагань.
У XX столітті боротьба продовжилась:
-
1917–1921 — Перша спроба здобуття незалежності (УНР, ЗУНР);
-
1938–1950 — Другі визвольні змагання (Карпатська Україна, Акт 30 червня 1941 р., діяльність УПА, ОУН, УГВР).
Незалежність України
Після століть боротьби, 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі понад 90 % громадян підтримали незалежність, проголошену 24 серпня 1991 року. Це стало точкою відліку сучасної Української держави.
Сучасна боротьба за державність
Мирний розвиток України був зруйнований російською агресією з 2014 року. А 24 лютого 2022 року розпочався новий етап визвольної боротьби — війна за саме існування української нації. Путінський режим заперечує не лише нашу державність, а й саме право на існування.
Сучасні Збройні Сили України — це спадкоємці героїв минулого: русичів, козаків, січових стрільців, воїнів УПА. Вони захищають не просто територію, а право українського народу на самобутнє майбутнє.
Висновок: Українська держава — результат волі народу
Досвід століть переконує: власна держава — це запорука нашого фізичного існування, стабільного розвитку та національної єдності. Історія української державності — це історія боротьби, сили й нескореності.
Саме тому 15 липня, в День Української Державності, ми:
-
вшановуємо всі етапи нашого державотворення — від Русі до сучасності;
-
згадуємо всіх, хто боровся за вільну Україну;
-
підтверджуємо нашу віру в перемогу, свободу і майбутнє.
📜 Як сказано у Конституції України:
«Верховна Рада України від імені Українського народу… спираючись на багатовікову історію українського державотворення… приймає цю Конституцію — Основний Закон України».
Сучасна Україна існує не з чиєїсь ласки, а завдяки Божій волі та незламній волі українського народу.